07.12.2011 (Архиепископ Дамиан)
Глубокоуважаемый Владыка! Зная Вашу чрезвычайную занятость,нашел в себе смелости все же обратиться к Вам с просьбой. В апреле 2012 исполниться годовщина со дня смерти Владимира Андреевича Быстрова. Наш библиофильский клуб"Кобзарь" готовит к этой дате специальный выпуск воспоминаний о Быстрове людей,близко знавших его.Вы общались с Владимиром Андреевичем на протяжении многих лет.Пожалуйста, напишите несколько слов об этом замечательном человеке. С глубоким уважением Дмитрий Никитан

подробнее..

24.11.2011 (Тетяна)

Шановний Владико! Моя донька народилася 26 грудня 1984 року, назвали і хрестили її іменем Леся, так вона записана в усіх документах. Молюся за неї, заказую сорокоуст за здравіє на ім’я Леся. Чи правильно я роблю? Дякую! 

Правильно, що дитину хрестили і молитесь за неї. А ось щодо імені дівчинки – «Леся» - не зовсім. Ім,я красиве і може залишатися як світське. Але потрібно, щоб було і церковне. За нашою традицією, імена при Хрещенні даються на честь того чи іншого святого, а день його пам,яті є Днем Ангела для іменинника. Оскільки серед імен святих, прославлених Церквою, імені «Леся» немає, то слід дати їй друге - церковне ім,я, відповідне святцям. Леся Українка, адже теж була хрещена іншим ім,ям. Коли виберете ім,я, зверніться до священика, щоб він прочитав над дитиною молитву «про нареченні імені».

01.11.2011 (михайло)

…до милосердя Вашого звертаюсь: а чи дозволено простому і вельми грішному з Вами говорити? І не просто грішному. а невіруючому… В які храми не ходив, яких тлумачів Письма Святого не слухав, а віри не зміг знайти, ні в собі, ні в людях… І в Письмо брався вчитатись, і розуміння просив у Бога, - ні з чим поки що лишаюсь. Мав надію на розмову з Вами, та поговорити «по душах» не дав один з Ваших «почитателів». Можливо, цей дивний Інтернет надасть мені милість таку…

Якщо дійсно хочете вірити - «Просіть, і дасться вам, шукайте і знайдете, стукайте, і відчинять вам, бо кожен, хто просить одержує, хто шукає знаходить, а хто стукає – відчинять йому» (Мф.7.7-8). Причому, шукати не заради цікавості, а для того, щоб при видобутої вірі, довірити своє життя Богу, і при довірі, бути Йому вірним.

25.10.2011 (gerodot)

Можно узнать Ваше мнение о т.н. поясе Богоматери из Ватопедского монастыря. Вот в Россию привезли. Народ с ума сходит? http://fr-alex.livejournal.com/17183.html

Зачем же сходить с ума. Надо благодарить Бога и благоговейных людей в Церкви, которые две тысячи лет бережно, благоговейно хранят платье, пояс и головной убор Божией Матери.

А столь сильное стремление сотен тысяч народу соприкоснуться с этой святыней свидетельствует о религиозности населения России. Быть может с некоторым сдвигом в сторону преувеличения значения материальных предметов, некоторого такого фетишизма, но в любом случае, это гораздо лучше, чем полное равнодушие к святыням (кадош).

19.10.2011 (Ірина)

Владико, до нас у храм почала ходити прихожанка котра поводить себе досить не адекватно. Звати її Орися, вона весь час кладе поклони, часто й без хресного знамення…, намагається увійти у вівтар. Всіх переконує що так їй велить голос Ісуса Христа. На зауваження та настанови священиків не реагує. Останнім часом під час богослужіння почала робити якісь жести вверх піднятою рукою, під час молитви крутитись… Порадьте, як нам бути?

Ця людина душевно хвора, може, Христа ради юродива, що малоймовірно. У будь-якому разі допускати безчинство під час Богослужіння ніяк не можна. Без злоби і роздратування, зі співчуттям горю хворої, але твердо і рішуче треба з храму її виводити, а краще не пускати. У будь-якому храмі повинні бути особи, відповідальні за порядок. Терпіти можна, і слід, особливо від «новеньких» все що завгодно - екстравагантні форми одягу, непокриті голови на прихожанках, руки за спину і т.д., крім поведінки, відволікаючої інших від молитви.